"Подаруй їм дитинство" | Детальніше →
Благодійність у сучасному вигляді бере свій початок з XIX сторіччя від підприємця Ендрю Карнеґі, що на початку ХХ століття був найбагатшою людиною у світі, також один з найбагатших людей усіх часів. Протягом останніх 18 років свого життя він віддавав 90% своїх статків на користь фондів, університетів та благодійних організацій. На момент 2017 року у перерахунку сума його пожертв склала 78,6 мільярда доларів. Але на тепер благодійністю цікавляться не лише філантропи, а й великі компанії на бізнеси. І це зовсім не дивно, адже така діяльність створює чудові можливості для піару, розширення своєї діяльності і виклик довіри від клієнта. Така форма благодійності називається соціально відповідальним бізнесом.
Є програма ООН, яка встановила 17 цілей розвитку тисячоліття, що орієнтує, дає чіткі цілі та можливість сконцентруватися й обрати найбільш близьку сферу допомоги.
В Україні розподіл благодійної допомоги між цілями виглядає дещо інакше. За даними дослідження, що проводилось Українським центром вивчення громадської думки "Соціоінформ", найбільшу допомогу отримують важкохворі — 50% інвестицій, 18% пожертв іде на армію, 14% — на соціально вразливі групи, по 13% — це релігійні пожертви та пожертви для людей з інвалідністю та психологічними розладами (статичтика за останні роки до початку повномасштабного вторгнення) .
Рейтинг сфер здійснення благодійних практик протягом 2019 року
джерело https://zagoriy.foundation/wp-content/uploads/2019/12/zf-brochure-digital.pdf
Рейтинг благодійності в Україні станом на 2022 рік
джерело https://www.cafonline.org/
Трохи статистики
Посилаючись на дані дослідження “Соціоінформ”, впродовж 2022 року 86% українців стали благодійниками – це на 19% більше, ніж у 2021 році, та на 26% більше, ніж у 2019-му. Протягом перших чотирьох місяців вторгнення жертвували кошти 65% жителів України. Традиційно найпоширенішою ця практика є в західних областях, найменш поширеною – у східних.
86% благодійників та волонтерів допомагали армії, 67% – іншим бенефіціарам. Щодо усього населення співвідношення становить 74% до 58%.
Водночас інтенсивність пожертв поступово знижується. Їх половина припадає на перших 40 днів повномасштабної війни, інша половина – на наступних три місяці. За підрахунками Forbes, у червні 20 найбільших благодійних фондів зібрали на підтримку України 3,1 млрд грн – найменший місячний приріст із початку війни. Також це на 28% менша сума донатів, ніж у травні.
В середньому сума фінансової допомоги за чотири місяці війни становила 5870 грн на одного дорослого мешканця України, або 9730 грн на одного благодійника. Втім найчастіше згадували про пожертви у розмірі від 1000 до 3000 грн. Порівняно з 2021 роком ці суми зросли в дев’ять разів.
Індекс сприйняття поширеності благодійності в Україні
Третина українців, або 39% від числа благодійників, займалися волонтерством від початку війни. Порівняно з минулим роком частка осіб, які долучилися до волонтерства, лише за чотири календарних місяці від початку війни зросла у більш ніж п’ять разів.
Волонтерами частіше ставали чоловіки, ніж жінки, молодь і особи середнього віку, мешканці заходу й центру країни. Що вищий рівень освіти й доходів респондента(-ки), то частіше особа долучається до волонтерської діяльності. Трохи частіше волонтерством займаються мешканці обласних центрів.
На підтвердження згаданих трендів переважна більшість мешканців країни (84%) зауважують зростання благодійності в Україні. Натомість про зниження її рівня говорять лише 7%. У відповідях на це запитання також помітна регіональна специфіка. Найчастіше зростання благодійності зауважують у Західному регіоні (86%), трохи менше – в Центральному (84%) та Південному (81%). Найменше фіксують зростання благодійності у Східному регіоні (74% тих, хто до 24 лютого мешкав на сході, та 68%, тих хто залишився там проживати). Також про зростання рівня благодійності трохи частіше говорять місцеві мешканці, ніж ВПО (83% проти 78%).